Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося.
Гоно́рство, -ва, с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Кадовбина, -ни, ж. Небольшая прорубь.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Зоставив він їй клунок з харчами. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками.
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Фертиґати, -ґаю, -єш, гл. Играть на свирѣли.
Хортеня, -няти, с. Борзой щенокъ. Навела хортиця хортенят.
Швендалка, -ки, ж. Праздношатающаяся.