Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доків

До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІВ"
Вижаліти, -лію, -єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? Мир. Пов. І. 133.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Заве́дений, -а, -е. 1) Принятый, установленный. 2) Явленный. Він казав, що наш контракт незаконний, бо не заведений у нотаруса. Павлогр. у.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Невідомий, -а, -е. Неизвѣстный.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Полоник, -ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. І. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.