Відпокутувати, -тую, -єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами.
Наздога́д, нар. = Надогад.
Напі́рити, -рю, -риш, гл. 1) Намочить (о дождѣ). Оце дощ Івана як напірив. 2) Отхлестать, нахлестать.
Оцей, оця́, оце, мѣст. = отсе.
Повицуплювати, -люю, -єш, гл. Вытащить (во множествѣ).
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ум. річенька, річечка.
Сколіни́читися, -чуся, -чишся, гл. Ослабѣть на ноги.