Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докінчати

Докінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! К. Досв. 137. А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив. Св. П. 1 кн. М. II. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧАТИ"
Дзю́ндзя, -зі, ж. Vulva? Ходила я в річку по раки, викусили дзюндзю собаки. Н. п.
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.
Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ. Н. Вол. у.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. Желех. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Драг. 143. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? НВолынск. у. Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Перевисати, -са́ю, -єш, сов. в. перевиснути, -ну, -неш, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Перепрягати, -га́ю, -єш, сов. в. перепрягти, -жу, -же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Побувати, -ва́ю, -єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.