Брама, -ми, ж.
1) Ворота. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш.
2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Cм. брам. Ум. брамка, брамочка.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Ґахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Підставити Cм. підставляти.
Понадкраювати, -раюю, -єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване.
Посукувати, -кую, -єш, гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок.
Розмокати, -ка́ю, -єш, сов. в. розмокти, -кну, -неш, гл. Размокать, размокнуть.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок.
Фірмак, -ка, м. 1) Модель изъ дерева, по которой дѣлается глиняная форма для отливки въ ней изъ металла. 2) Спрессованный въ деревянной формѣ, въ видѣ какой либо фигуры, овечій сыръ.
