Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докінчання

Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧАННЯ"
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Гаремник, -ка, м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ. К. МБ. ІІІ. 259.
Глаголати, -лаю, -єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. №214.
Гнилка, -ки, ж. = гнилиця. Желех.
Гу́лий IІ, -лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Дово́дження, -ня, с. Доказательство, доказываніе. Камен. у.
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. І. 119.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Моло́чник, -ка, м. Молочаник. Вх. Зн. 37.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІНЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.