Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доканати

Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАНАТИ"
Гагакнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство. Рудч. Ск. І. 3.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Ошварь, -рю, м. = обаполокъ. Желех.
Протопопа, -пи, м. Протоіерей. Як пожив той піп у нас років зо два, то його зробили протопопою. ЗОЮР. І. 266.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ. К. ЧР. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.