Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний.
Казанина, -ни, м. Одинъ котелъ, плоховатый котелъ.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Нелюда, -ди, об. Нелюдимъ, нелюдимка.
Нікчемність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество.
Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. Ум. оболонка. А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось.
Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.
Студняний, -а, -е. Колодезьный. Студняна вода.
Усправедливитися, -влюся, -вишся, гл. Оправдаться.
