Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доканати

Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАНАТИ"
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Кордобанець, -нця, м. Башмакъ изъ козловой кожи. Желех.
Мняч Cм. м'яч.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє. Гол. III. 259.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Це. Cм. Се.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.