Бульбан, -на, м. Картофелина. Вдавився бульбаном.
Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують.
Паляниця, -ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Паляниця — хлібові сестриця. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Ум. паляничка.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Прозивка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе.
2) Бранное слово.
Убуванці, -ців, м. мн. Ремешки, которыми привязываютъ къ ногѣ ходаки. Cм. волоки.
Шваля, -лі, ж.
1) Швея, вышивальщица. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора.
2) Бревно, разрѣзанное вдоль.