Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доколінчитися

Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло. Г. Барв. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛІНЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛІНЧИТИСЯ"
Близнуватий, -а, -е. Покрытый рубцами. Желех.
Заколи́сувати, -сую, -єш, сов. в. заколиса́ти, -лишу́, -шеш, гл. = заколи́хувати, заколиха́ти.
Кармалюк, -ка, м. Билліардъ. З'їхалися комисари в кармалюка грати. ЗЮЗО. I. Матеріалы, 56, 60.
Настрашити Cм. настрашувати.
Оружно нар. Съ оружіемъ. К. ЦН. 277.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Снастити, -щу́, -сти́ш, гл. Уснащать.
Ужака, -ки, м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОЛІНЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.