Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доколінчитися

Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло. Г. Барв. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛІНЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛІНЧИТИСЯ"
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали. Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Теч, -чі, ж. 1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде. Зміев. у. 2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду. Дещо.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОЛІНЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.