Закінча́ння, -ня, с. 1) Окончаніе. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? 2) Конецъ, заключеніе.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Кусман, -на, м. Кусище.
Напро́ти́, напро́тив, нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Сіла собі напротив віконця. Cм. навпроти.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Стискати, -ка́ю, -єш, сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл.
1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Хто тисне, тому груди стисне. за серце стиснуло. Сжалось сердце. жаль душу стискає. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає.
2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую.
3) — плечима. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима.
Точний, -а, -е. Точный.
Умишляти, -ляю, -єш, сов. в. умислити, -лю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, задумывать, задумать. Вони на правих умишляють, безвинного судом осудять.
Хощик, -ка, м. Кустъ? Ой бо мене змиє дрібненький дощик, а розчеше терновий хощик.
