Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доколінчитися

Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло. Г. Барв. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛІНЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОЛІНЧИТИСЯ"
Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр. Шух. І. 210.
Жовчо́к, -чка, м. = жовток. Вх. Уг. 238.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Речінь, -ня, м. = реченець.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана. Гол. І. 207.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Сушня, -ні, ж. 1) Сушильня. 2) Сушеные фрукты. КС. 1893. VII. 77. 3) Сухое дерево, сухія вѣтви. Вх. Уг. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОЛІНЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.