Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докомпоновувати

Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.» К. XII. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОМПОНОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОМПОНОВУВАТИ"
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ. Шух. І. 33.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Змимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать.
Кметський, -а, -е. Крестьянскій, принадлежащій кме́теві. На кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.
Ліно́к, -нка, м. Лѣнь. Через лінок не йде. Камен. у.
Мо́рква, -ви, ж. 1) Морковь, Daucus Carota L. Унадився, як свиня у моркву. Ном. № 2740. хатня морква. Ссора домашняя между мужемъ и женой. А там купами капуста, буряки, морква огородня, а хатньої наші жінки не продають, держать про нужду на нашу голову... цур їй! Кв. І. 137. моркву скромадити, стругати кому. Ссориться (о домашнихъ, преимущественно о женѣ съ мужемъ). 2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 131. Ум. мо́рківка.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни. ЗОЮР. І. 255.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Чогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто чого́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОМПОНОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.