Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доконечний

Доконе́чний, -а, -е. Обязательный, непремѣнный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЕЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОНЕЧНИЙ"
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Москальча́, -чати, с. = москаленя.
Неприязний, -а, -е. Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Шевч. Де вона й вродилась така неприязна. МВ. (О. 1862. III. 58).
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный. 2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили. ЕЗ. V. 170.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Вх. Пч. І. 5. Cм. набій.
Приязність, -ности, ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Рота, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, — сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОНЕЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.