Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уставати

Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Мет. 65. Ви ж було раненько встаєте. Мил. 200. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Рудч. Ск. І. 15. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. Шевч. 73. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! АД. І. 89. Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Мет. 464. Кругом аж курява вставала. Шевч. 565. Встає хмара з-за лиману. Шевч. 51. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. Мет. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Син устане на батька, а батько на сина. Г. Барв. 319. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. Стор. МПр. 4 8. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. Шевч. 195. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає. Ном. № 3032.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТАВАТИ"
Влада, -ди, ж. Власть.
Гардівничий, -чого, м. Надзиратель за рыболовнями. Рудч. Чп. 246.
Десятча́ний, -а, -е. Изъ холста въ 10 пасмъ. Аф. 375.
Конянка, -ки, ж. Лошадиный пометъ, лошадиный навозъ. Вх. Уг. 246.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. І. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. НС. 129.
Позатягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв. 2) очі позатягало. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100.  
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552.
Хвацьки нар. Молодецки.
Шалина, -ни, ж. Густая заросль въ лѣсу. Хлопці..... побігли десь у шалину, в ліс. Грин. ІI. 183. Повів його у лісі не стежками, а шалиною. Чигир. у. У шалині отам вовки. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.