Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погориджа

Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. МВ. (О. 1862. III. 40). Торік була погориджа, ще й досі чути. Ном. № 4125. Чи не на погориджу біжите? МВ. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРИДЖА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРИДЖА"
Бесермен, -на и пр. = бусурман и пр.
Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Корчуля, -лі, ж. = корчага. Вх. Зн. 28.
Осолодіти, -ді́ю, -єш 1) Сдѣлаться сладкимъ. 2) Обратиться въ солодъ.
Походючий, -а, -е. = походящий. походю́ча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104. 162.
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута. 1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута. Мет. 56. 2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута. Н. п.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata. ЗЮЗО. І. 127.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОРИДЖА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.