Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погористий

Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРИСТИЙ"
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Докача́ти Cм. докачувати.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ. Желех.
Навину́ти Cм. навивати.
Натушкувати, -ку́ю, -єш, гл. Наложить много, закрывъ что-либо наложеннымъ. Натушковано на його зверху кожухів, подушок. Мир. ХРВ. 249.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Попідбігати, -гаємо, -єте, гл. Подбѣжать (о многихъ).
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Скрепиця, -ці, ж. = скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці. Чуб. V. 952.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.