Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погородити

Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРОДИТИ"
Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Виступцем Cм. виступець 1.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2. Кв. II. 289.
Кубаток, -тка, м. Комъ. Желех.
Перекаламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду. 2) Возмутить. Перекаламутили людей.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною. Ком. І. 7.
Позбігати, -гаємо, -єте, гл. Сбѣжать (о многихъ). З двора й собаки наші позбігали. Г. Барв. 54.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.