Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пограбувати

Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРАБУВАТИ"
Баділля, -ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. Ум. бадиллячко.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Люблязни́й, -а́, -е́ = люб'язний.
Неможливо нар. Невозможно.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Повиплутувати, -тую, -єш, гл. Выпутать (во множествѣ).
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. Шух. І. 21. б) Pyrethrum partenium. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.