Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста.
Ди́бка 1, -ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. ум. отъ диби.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Кряч, -ча́, м. Жердь, которой поворачиваютъ бревно: при постройкѣ дома, сарая нужно бываетъ положенную уже на стѣны, но еще не прикрѣпленную, матицу перевернуть; тогда туго обматываютъ ее веревкой и въ петлю, которой оканчивается она, продѣваютъ кряч, жердь, при помощи которой бревно переворачивается. Крячем можно хоч яке дерево криве у сволоці повернути чи так, чи инак.
Незнайко, -ка, м. Незнайка.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Постерігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постерегтися, -жуся, -же́шся, гл.
1) Замѣчать, замѣтить. Так і не постереглись, як наїлись трутизни. Бреше, аж не постережеться.
2) Остерегаться, остеречься, поберечься. Говорили йому миряне, щоб він постерігся: щоб не ехав в лес і з чортом не стрівся. Він тоді став постерігатись.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать.
2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Cм. роптати.