Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Гадатися, -ється, гл. безл. гадається, гадалося. Думается, думалось. Скільки ж то. гадалося мені, буде землі під усім царством. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. 2) = дріботіти 2.
Затума́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. затума́ни́тися, -нюся, -нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Зійди, хто світ видав, на горн ті величні, що по-над хмарами затуманились.
Зво́гнитися, -нюся, -нишся, гл. У гончаровъ, при обжиганіи глиняныхъ издѣлій: начинать поливѣ расплавляться.
Криничуватий, -а, -е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто.
Притулок, -лку, м.
1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях.
2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Ум. притулочок.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака.
