Гетьманство, -ва, с.
1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Од козацтва, од гетьманства високі могили, — більш нічого не осталось, та й ті розривають. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли.
2) Страна и народъ подъ властью гетмана. У иншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жим два брати.
Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Пошився у дурники. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Кришечка I, -ки, ж. Ум. отъ криха.
Пательня, -ні, пате́ля, -лі, ж. Сковорода.
Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Хихички, -чок, ж. Хихиканье, пересмѣшки. І хихички — той же сміх.
