Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сабанити

Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САБАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САБАНИТИ"
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Ворик, -ка, м. Ум. отъ вір 3. Жеребчикъ. Шух. І. 211.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить. Желех.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Намива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нами́ти, -ми́ю, -єш, гл. Намывать, намыть.
Обмощувати, -щую, -єш, сов. в. обмости́ти, -щу́, -стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками. Грин. II. 225.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Вх. Лем. 475. Cм. трина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САБАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.