Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) 3) Членъ січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Cм. братік, братко, брат. 5) братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor.
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити.
Вивалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вивалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили.
2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. 2) — се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Крутобережжя, -жя, с. Обрывистый высокій берегъ. В тім місті берег крутий — крутобережжя.
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима.
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости.
