Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сабанити

Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САБАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САБАНИТИ"
Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. І. 123.
Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Наража́тися, -жаюся, -єшся, гл. Нараджуватися. Ой там Михальок умивається, із своїм таточком наражається. Грин. III. 43.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Трачка, -ки, ж. Лѣсопильня. Шейк. Шух. І. 181.
Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САБАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.