Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сабанити

Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САБАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САБАНИТИ"
Ар'я́ниця, -ці, ж. Боченокъ для кислаго козьяго молока. 1862. Кух. V. 36.
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий. Уман. І. 294.
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Зморшка, -ки, ж. 1) Морщина. На лобі.... зморшки. Мир. ХРВ. 219. Омелько п'є та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. ПЙО. І. 372. 2) Сборка у бѣлья. 3) Грибъ: сморчокъ.
Мере́женка, -ки, ж. ? Угадай, Ганно, приличная панно, на чиїй руці на мереженні перстень упав. Чуб. III. 99.
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Приглухнути, -ну, -неш, гл. Немного оглохнуть. Желех.
Розмножити, -ся. Cм. розмножувати, -ся.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САБАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.