Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рятун

Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯТУН"
Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Дошкандиба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Доходить, хромая, до извѣстнаго времени, до какого либо случая.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Плескатий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Вас. 148. Такий плескатий, як от корж. Ком. І. 29.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити. Мнж. 25.
Розгвинтити Cм. розгвинчувати.
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.