Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Брязкотало, -ла, с. = брязкало.
Колонист, -та, м. Колонистъ. Тут тих колонистів німців багато. На гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі.
Нарну́ти Cм. наринати.
Остерегати, -га́ю, -єш, сов. в. остерегти, -жу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь. Хто остеріг вас?
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Рясна яблуня. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. О волосахъ: густой. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Скотарь, -ря, м.
1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Ум. скотарик.
Хустя, -тя, с. Бѣлье. Прала Параска шовкове хустя на льоду.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш?
Чоп, -па, м. Рыба Lucioperca volgensis.
