Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рятунок

Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. Н. Вол. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯТУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯТУНОК"
Велично нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. ІІI. 41). Ум. величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58).
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули. Греб. 353.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Плець, -цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Мир. ХРВ. 9.  
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Приголовач, -ча, м. 1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. Н. Вол. у. У труні два приголовачі. Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала. Чуб. III. 324.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування. К. Іов. 23.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною. Рк. Левиц.
Уступати, -паю, -єш, сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. АД. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Шевч. 518. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Мет. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. О. 1862. ІІ. 59. Уступіте, спасибі вам, до господи. О. 1861. IV. 119. 2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. Грин. III. 81. уступити у зако́н. Жениться. 3)у чоботи, у черевики. Надѣвать (обувь). Л уступив у чоботи та й вийшов. Екатер. у. (Залюб.). 4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись. К. Псал. 106.
Черга, -ги, ж. Очередь, чередъ. ЗОЮР. II. 27. Приходить черга і до дякьків. Рудч. Ск. II. 29. Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу. Кв. черго́ю. По очереди. під чергу прийти́ся. Попасть въ очередь. Конст. у. засто́ювати чергу. Ожидать очереди. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯТУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.