Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Муни́ця, -ці, муни́ція, -ції, ж. Амуниція. Дадуть тобі, синку, солдатську муницю. Москаль закусив, подякував Богу... да за муницію та й пішов собі.
Переступний, -а, -е. 1) Преступный.
2) О годѣ: високосный.
3) — тиждень. Недѣля передъ масляной.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Неволя порізнила дітей одних батьків.
Скулити, -лю, -лиш, гл. Съежить, скорчить. Головойку склонив, ручейку зложив, ніженьку скулив.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ.
Трачарь, -ря, м. = трач 1.
