Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. А тут Михайлик лицарь був. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого.
Лі́тішний, -а, -е. = літошній.
Одівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одіти, -діну, -неш, гл. 1) = одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене.
Оружитися, -жуся, -жишся, гл. Вооружиться. Коли сильний, оружившись, стереже свого дому, то в спокою добро його.
Повідець, -дця́, м.
1) Ум. отъ повід.
2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку.
Ринка, -ки, ж. Родъ глиняной кастрюли. Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці ззіли вранці. Ум. ри́ночка.
Селява, -ви, ж. Шамая.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння.
