Виганятися 2, -няюся, -єшся, сов. в. вигнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнаннымъ. 2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. 4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Два дуби вигнались вище лип.
Гірчійший, гірчіший, -а, -е. Сравн. степ. отъ гіркий.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити.
Зостати. Cм. зоставати.
Ковизка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ковиза.
2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали.
Опасання, -ня, с.
1) Опоясыяаніе.
2) Сплошная крытая галлерея вокругъ церкви. Cм. басань.
Тічка, -ки, ж.
1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются.
2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Вовки починають збиватись у тічки.
Чубко, -ка, м. = одуд.