Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варт

Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТ"
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Дристу́ха, -хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = дрислівка 1.
Замаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Замахать. 2)п'я́тами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115.
Лебедаха, -хи, ж. Бѣдняга. Набігається лебедаха, утомиться. Кв. II. 326.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Поріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.