Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандри

Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРИ"
Вавцір, -ра
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Крилатий, -а, -е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. І. 13. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К.
Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. (Черк. у.), кочегаръ. Н. Вол. у. 2) Любящій лежать на печи. Левиц. Пов. 189. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Мнж. 189. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця. Н. п.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця. Вх. Зн. 43. Шух. І. 81, 179.
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Мкр. Н. 31. Вродилось ренське з курдимоном. Котл. Ен. Барила з горілкою, ренським. Морд. Пл. 72.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.