Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варґуля

Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру. Фр. Пр. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРҐУЛЯ"
Да́тешній, -я, -є. Платящій подать. Лебед. у.
Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Нікчемніти, -нію, -єш, гл. 1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. К. Грам. 72. 2) Оскудѣвать, бѣднѣть.
Погребельне, -ного, с. Пошлина за проѣздъ черезъ плотину.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Поперепинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и переп'ясти, но во множествѣ.
Сопач, -ча, м. Рыба Percarina Demidoffii. Браун. 23.
Тіснява, -ви, ж. Тѣснота, давка. Тісна тіснява. К. Кр. 31.
Товчільниця, -ці, ж. Работница, толкущая на ступѣ. І до печі куховарочку наняв, а до ступи та товчільницю. Чуб. V. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРҐУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.