Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варениця

Варениця, -ці, ж. 1) Круглые или четырехугольные раскатанные кусочки тѣста, сваренные въ водѣ; это часто тѣ кусочки, которые были приготовлены для вареників, но остались за неимѣніемъ начинки; варятся тогда вмѣстѣ съ варениками. Чуб. VII. 442. 2) Приплюснутая лепешка охристой глины, — въ такомъ видѣ продаваемой. Вас. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЕНИЦЯ"
Бомбувати, -бу́ю, -єш, гл. Бомбардировать. Шейк.
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Піддурити Cм. піддурювати.
Потахати, -ха́ю, -єш, сов. в. потахнути, -хну, -неш, гл. 1) Тонуть, потонуть, погрузиться. Потах в воду. Вх. Зн. 54. 2) Убывать, убыть. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає. Гол. І. 107.
Роботящий, -а, -е. Работящій, трудолюбивый. Ручки ж мої роботящі, чом не робите? Чуб. V. 777.
Салатник, -ка, м. = салата заяча. ЗЮЗО. І. 133.
Сисунча, -чати, с. = сисун. (Залюб).
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Трясолупки, -пок, ж. Раст. Capsella Bursa pastoris Moench. Вх. Пч. І. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.