Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вараскати

Вараскати, -каю, -єш, гл. Переворачивать. Вараскати сіно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРАСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРАСКАТИ"
Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. ІІІ. 67). Ум. бубончик. Чуб. IK 348.
Зосмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, ободриться. Іосиф, зосмілившись, увійшов до Пилата. Св. Мр. XV. 43. Я раз ізнов зосмілився матері натякнути. Г. Барв. 201.
Крепацький, -а, -е. Крѣпостной. А він був з роду крепацького. Шевч. Передм. V.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я. МВ. І. 31.
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.
Раква, -ви, ж. Масляница, масленка. Шух. І. 307.
Рогозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогози. На козаку бідному нетязі три сиромязі, опанчина рогозовая, поясина хмельовая. Дума.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи. Черк. у.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.
Урешті нар. Наконецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРАСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.