Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вараскати

Вараскати, -каю, -єш, гл. Переворачивать. Вараскати сіно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРАСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРАСКАТИ"
Броїти, брою, -їш, гл. Куралесить, проказничать.
Височок, -чка, м. Ум. отъ висок.
Ганьбливий, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Стыдливый. Угор.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Корба, -би, ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Шух. І. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.
Настрашка, -ки, ж. Устрашеніе. зробити настрашку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. ( Залюбовск.).
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРАСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.