Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими.
Вартний, -а, -е. 1) Цѣнный. 2) Достойный. Цей чоловік вартний.
Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав.
Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Тупой конецъ веретена. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. 2) Мозоль на пятѣ. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. 4) Жировая опухоль. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ.
Доча́сно нар. Временно.
Заскуба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заску́бти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Часто и много драть за волосы; вообще подвергать постоянному дурному обращенію: побоямъ, преслѣдованіямъ и пр. 2) Хватить за волосы. Кільки заскуб чуприни, тільки і вирвав.
Підсапувати, -пую, -єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Попередній, -я, -є. Предыдущій.
Присвящуватися, -щуюся, -єшся, гл. = присвячуватися. Тоді люде присвящувались, а тепер хай присвятиться.