Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вапнярка

Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАПНЯРКА"
Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. ІІ. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90).
Криша, -ші, ж. Кровля.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Пнутися, пнуся, пнешся, гл. = п'ястися.
Пожинатоньки гл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє... Чим же тоє пожинатойки? Чуб. V. 385.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАПНЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.