Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Ду́лька, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Замовка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́вкнути и замо́вкти, -кну, -неш, гл. Замолкать, замолчать, умолкать, умолкнуть, замолкнуть. Не замовкне вовіки твій голос між нашим народом. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. 2) Кличка собаки.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Плетениця, -ці, ж.
1) Плетенка.
2) Особаго рода фигуры при игрѣ въ шума. Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю.
Повискаляти, -ля́ємо, -єте, гл. Оскалить (о многихъ). Повискаляли на його собаки зуби, постали округи, — не пускають.
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Указування, -ня, с. Указываніе.
Щипа, -пи, ж.
1) Щепка.
2) = клешня (у рака). Cм. щипало.
