Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпасати

Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАСАТИ"
Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр. Шух. І. 126, 127, 278.
Відліж, -жі, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає. К. Псалт. 237.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Піспатися, -плю́ся, -пишся, гл. = поснути. Уснув таки добре у неї, а тамті сі не піспали. Ез. V. 96.
Привечерітися, -ріється, гл. безл. Смеркнуться. Вх. Уг. 203.
Признести, -су, -сеш, гл. Принесть. Богу жертву признесе. Мнж. 155.
Пуголовка, -ки, ж. 1) = пуголовок. Вх. Пч. II. 17. 2) Рыба. Benthophilus macrocephalus. Браун. 27.
Рокотати, -чу́, -чеш, рокоті́ти, -чу́, тиш, гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить. Кв. II. 310.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж. Стор. МПр. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.