Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпасати

Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПАСАТИ"
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Вх. Уг. 240. Ум. збі́йничок, збійниченько. Гол. І. 172.
Кращіший, -а, -е. Ср. ст. отъ кращий. Над Марусю нема й кралі кращішої. Харьк.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Спати, сплю, спиш, гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПАСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.