Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован.
Муст, -ту, м. Навозная жижа.
Насталювати, -люю, -єш, сов. в. насталити, -лю́, -лиш, гл. Насталивать, насталить. Він пішов до коваля ніж насталювать.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». перепечатывая ее, выбросилъ «в».
Орішина, -ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила. Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені?
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Рудий, як собака. Голий, як руда миш. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Руда глина. Ум. руденький, руде́сенький.
Урожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Який вродивсь, таким і вмерти. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. Вродилось просо таке славне. Та вродиться та льониченько. Впори мілко, посій рідко, уродиться дідько. де не посі́й, то вро́диться. Вездѣ онъ, во все вмѣшается. 3) Появиться сразу, неожиданно появиться. Поки півні заспівали, — вже вродилась криниця. Він так і вродивсь перед моїми очима.
