Грана́та, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато.
Постіленька, постілечка, постілонька, постілочка, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий.
Рюм, -му, м. Плачъ.
Шепотинниця, -ці, ж.
1) Наушница.
2) Мелкая базарная торговка.
Шмаття, -тя, соб.
1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття.
2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Прали дівки шматя. Ум. шматтячко.
