Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру.
Мнюх, -ха, м. Рыба Lota vulgaris.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Поведенція, -ції, ж. Обычай, обыкновеніе. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція:
Покатувати, -ту́ю, -єш, гл. Подвергнуть истязанію, помучить. Ой, ой він мене... покатує.
Розридатися, -даюся, -єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець.
