Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплакати

Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПЛАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПЛАКАТИ"
Жа́лостонька, -ки, ж. Ум. отъ жалість.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Чуб. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома. Г. Барв. 15.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
Понанизувати, -вую, -єш, гл. Нанизать (во множествѣ). Рожі понариваємо та на нитку понанизуємо, так такі гарні вінки. Кіевск. у.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Порозвінчувати, -чую, -єш, гл. Развѣнчать (многихъ).
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПЛАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.