Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Заховав дід бабу і похорон одправив. Похорон одправляти.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia.
До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Лися́к, -ка, м. = лисак.
Невгодний, -а, -е. Неугодный. Сердита хазяйка — тікаю, невгодна — кидаю.
Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. Пара воликів єсть і овечат трохи.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять.
Поспивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить. Кішка глечики поспивала.
Уселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. Вселилась панночка. Терпи лихо, що вселилося.
