Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. Бучні були свачини. бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. Ум. бучненький.
Вовчуг, -га, м. Раст. а) = вовконог. б) Ononis hircina Jacq.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші.
Зазолоті́ти, -ті́ю, -єш, гл. = зазолотитися.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Славутиця, -ці, ж. = славута. Дніпру-Славутиці низесенько вклоняють.
Цвісти, -ту, -теш, гл.
1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Військо йде, як мак цвіте.
2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти.
3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте.
4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis.
