Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить.
Тетірка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. Об землю тупотав ногами.
