Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Звалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Удалиться, уйти, улетѣть (о многихъ). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля.
Схвасувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣшить отъ должности? Та його ото колись схвасували були, а оце упять настановили.
Хвошти, -тів Сегментъ въ колесѣ.
Цвірінчання, -ня, с. = цвірінькання.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить.
Червонастий, -а, -е. = червонястий.
