Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

церемонитися

Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕРЕМОНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕРЕМОНИТИСЯ"
Допа́сти I, -ся. Cм. допасати, -ся.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Липка́чий, -а, -е. = липковатий. Липкача роля. Вх. Уг. 250.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.
Покумувати, -му́ю, -єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.
Хопта, -ти, ж. = бур'ян. Могил., Камен. уу.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.
Чиркун, -на, м. = цівкун. Вх. Пч. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕРЕМОНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.