Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

церата

Церата, -ти, ж. Клеёнка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕРАТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕРАТА"
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя? Грин. III. 206.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Пооброблятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Окончить работу (о многихъ). Уже люде в полі пооброблялися. Богодух. у.
Присох, -ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня. Козел. у.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕРАТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.