Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Замеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Заблестѣть, замерцать.
За́плішка, -ки, ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. Ум. заплішечка.
Кавза, -зи, ж.
1) Порицаніе, брань.
2) Ссора.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Нашивати, -ва́ю, -єш, сов. в. нашити, -ши́ю, -єш, гл.
1) Нашивать, нашить извѣстное количество. Бери, тату, ті кожухи, що я нашию.
2) Нашивать, нашить сверху на чемъ либо.
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. Вибігло чортя і озирається.
