Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Вечерниченьки, -ньок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Злягання, -ня, с. Совокупленіе, сношенія половня.
Крамарчук, -ка, ж.
1) Сынъ торговца.
3) Незначительный торговецъ.
3) Приказчикъ.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Теслик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Чмутник, -ка, м. = чмут.
Чоловіченько, -ка, м. Ум. отъ чоловік.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані.
