Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Нашматовувати, -то́вую, -єш, сов. в. нашматува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нарывать, нарвать кусковъ, нарѣзывать, нарѣзать кусковъ.
Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чи не вийде моя мила рути підливати? — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито?
Побратимець, -мця, м. = побратим. Ото його і гості й побратимці.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Порозвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розвитися, но во множествѣ. Верби вже порозвивалися.
Росказувати, -зую, -єш, сов. в. росказати, -жу, -жеш, гл.
1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере.
2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Я так росказую, так має бути.
Сирітство, -ва, с. Сиротство. Умерти умісті я бажаю, аніж жити сама маю у сирітстві такім.
Штельвага, -ги, ж. Вага (въ экипажѣ).
