Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Дика вушка бережка.
Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Теплий, -а, -е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. Ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке.
Теплина, -ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ.
