Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить.
Корець, -рця́, м.
1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай.
2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли.
3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак.
4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Ум. кірчик.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Напусти́ти, -ся. Cм. напускати, -ся.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.
Траш! меж. Крикъ на овецъ.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
