Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Дійти́, -ся, гл. см. Доходити, -ся.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ.
Пересідати, -да́ю, -єш, сов. в. пересісти, -ся́ду, -деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей.
Строковий, -а, -е. На срокъ нанятый.
Трон, -ну, м. 1) Престолъ, тронъ. Сидить Бог на золотім троні. Пан на троні, а хлоп на ослоні. 2) Очищенная сосновая смола. 3) = трін.
Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина.