Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижечка

Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖЕЧКА"
Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Букша, -ші, ж. Втулка въ колесѣ (деревянная или желѣзная). Kolb. І. 66. Букшу на те, щоб не розмелювалось колесо. Канев. у.
Вилучити Cм. вилучати.
Зманити Cм. зманювати.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Шалювати, -люю, -єш, гл. Обивать шалевкой.
Шпилька, -ки, ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Св. Л. 18. Ум. шпилечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.