Глобити, -блю, -биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ.
2) Конопатить.
3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить.
Душі́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Издавать запахъ, нести запахомъ. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Вона чорт зна чим і душить.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись.
Зани́шпоритися, -рюся, -ришся, гл. Закопаться, углубиться во что.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл.
1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався.
2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ.
Складач, -ча, м.
1) Складывающій что либо.
2) Наборщикъ.
3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить.
