Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижик

Брижик, -ка, м. 1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109. 2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖИК"
Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
Затьо́патися, -паюся, -єшся, гл. = задріпатися.
Згнітиѣти Cм. згнічувати.
Кришталик, -ка, м. Ум. отъ кришталь.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Посівний, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.