Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно.
Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка.
1) Капелька. Капочку чогось. Немножко.
2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках.
Курок, -рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Одвів курка і вже хотів був стріляти.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл.
1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є.
2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Обжигать, обжечь.
2) Отоплять, отопить.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Тягун, -на, м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза.
