Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижатий

Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ. Вх. Зн. 38.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Повідступати, -паю, -єш, гл. То-же, что и відступити, но во множествѣ.
Повітка, -ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. повіточка.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Фрембія, -бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.