Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Потрощити на липину.
Нужа, -жі, ж. соб.
1) Вши. Коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня.
2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б'є скотину дуже. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L.
Прошиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. проши́тися, -ши́юся, -єшся, гл.
1) Прошиваться, прошиться.
2) Проникать, проникнуть, пролѣзть. Я вночі сюди прошилась, ніби муха.
Рік, року, м. Годъ. Рік не вік. Минулися тії роки, що распирали пироги боки. сього ро́ку. Въ этомъ году. Року 1903. Въ 1903 году. Року 1160 Изяслав Давидович привів половців. ро́ку божого. Въ лѣто отъ нарожденія Христова. що-року. Ежегодно, каждый годъ. до року, на рік. Черезъ годъ. Чекай мене, дівчино, до року. Не журися, серце моє, на рік сподівайся. то-рік, поза-то-рік = торік, позаторік. Ум. річок, рочок.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
