Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижатий

Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Болесно, нар. = болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Го́ряний, -а, -е. Гористый, возвышенный. Де буде країна висока, горяна, то.... Дещо.
Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Дідуга́, -ги́, дідуга́н, -на, м. Ув. отъ дід. Ой ти — старий дідуга, ізігнувся як дуга. Н. п. Старий уже був дуже дідуган той Грива. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201). Зустрічає по дорозі діда. Такий сивий дідуган, а борода зовсім біла аж до пояса. Рудч. Ск. II. 79.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. Ум. за́йчик.
Попідривати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Подрыть (во множествѣ). Яблуні свині попідривали. 2) Подорвать (во множествѣ).
Порошковий, -а, -е. звір. У охотниковъ: звѣрь во время отъ 1 октября по 1 марта. О. 1862. II. 62.
Проламати Cм. проламувати.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.