Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижатий

Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину. Мил. 161.
Зблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі. Г. Барв. 353.
Насмішок, -шка, м. Насмѣшникъ. Ти, женише, ти женише, ти чортів насмішку, коли мене не сватаєш, сватай мою кішку. Н. п. Cм. насміх, насмішко.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Правосудний, -а, -е. Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290.
Проноситися, -шуся, -сишся, сов. в. пронестися, -несуся, -се́шся, гл. Проноситься, пронестись. Пронеслася надо мною буря. К. Псал. 303.
Химородь, -ді, ж. 1) = химорода. Почав вже химороди строїти. Харьк. г. 2) = хамородь. Вх. Зн. 76.
Шибнем нар. Съ размаху. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударить у їх. Ном. стр. 282, № 341.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.