Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижуватий

Брижуватий, -а, -е. = брижнастий
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖУВАТИЙ"
Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Водило, -ла, с. Длинная жердь, ворочая которой сгибаютъ колесный ободъ. Сумск. у.
Далечиня́, -ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю. Гол. ІІІ. 367.
Заміня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣняться. МВ. І. 84.
Насіяти Cм. насівати.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Попрятниця, -ці, ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. Гол. IV. 332. А сестриця-попрятниця. Мнж. 57.
Снопчик, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Тижньово нар. Недѣльно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.